Archive for Декабрь 2009

Легалізуймо публічних музикантів!

Декабрь 29, 2009

Подейкують, що у Середньовіччі артистів не ховали поряд зі звичайними людьми. Бо гірші за всіх. Поступ змінив стан речей і зробив упереджене ставлення до акторів  історією. Нині образ «зірки» — це еталон, «спектакль у спектаклі», де в образі «стар» скомпоновано більшість бажаних  показників, недоступних для типового громадянина – успішність, краса, гроші, коханці, престижні авто. Суспільство споживання вивело співаків на перші ролі, принаймні номінально.

На минулих парламентських виборах ми могли спостерігати «зорепад» у виборчих списках. Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук – зійшли з політичної арени, звільнивши місця для «темних конячок» під іншими номерами, залишивши імідж «нездатних на брехню». Суть від того не змінилася.

У Нєкрасова є вірш:

Поэтом можешь ты не быть,
Но гражданином быть обязан…

Учасники першої «Червоної  рути» 1989 року, від якої зазвичай відраховують розвиток вітчизняного шоу-бізнесу, були істинно «народними». «Лисий босий» Миколайчук, Віка Вардій навряд чи мріяли про роботу піар-одиниці на службі у «грошового мішка».  Метод «хліба та видовищ» масштабно було обкатано в Росії під час промо-туру Бориса Єльцина «Голосуй или проиграешь». Штаб кандидата залучив велику кількість молодіжних кумирів, серед яких були «маргінальний» «Мальчишник» і Богдан Титомир. Нагадаєм, ця виборча кампанія була знаменита тим, що двоє співробітників штабу намагалися винести в коробках з-під ксероксу півмільйона доларів готівкою.

http://livasprava.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1550&Itemid=1

Интернационал критического искусства

Декабрь 15, 2009

Никита Кадан

Тезисы к дискуссии «о национальном», которая должна состоятся 20 декабря в 14.00 по адресу (метро Политехнический ин-т,ул.Ванды Василевской 7,ауд.704б).

Искусство развивается в коммуникации

Чем меньше коммуникации мешают границы, тем больше у искусства шансов для развития. Транснациональная власть Ватикана создала наилучшие условия для развития западноевропейского католического искусства.

В рамках локальной традиции развивается лишь ремесло (например, резьба из кости или декоративная роспись) – за счет обычного «набивания руки» в процессе нескончаемого совершения культурных ритуалов, на которых данная традиция строится.

«Национальные художественные школы» всегда признавали свое подчиненное положение по отношению к международным «большим стилям».
(more…)

Говард Зінн. Розмова про анархізм

Декабрь 14, 2009

„Історія демонструє, що де б не жили люди під владою тиранів, вони будуть повставати проти них”

Інтерв’ю Говарда Зінна, почесного професора політичних наук Бостонського університету, автора легендарної „Народної історії США” (книга перекладена російською, окремі розділи є на сайтi „Союзу Революційних соціалістів” та http://www.ec-dejavu.ru), активіста та радикального мислителя-історика, Зізі Водовніку, доценту факультету політичних наук Люблянського університету, автору книги „Анархія щоденного життя — Нотатки про анархізм та його забуті форми поєднань”.

Зіга Водовнік: З 80-их років (минулого сторіччя) ми стали свідками процесу економічної глобалізації, що з кожним роком лише набирає силу. Багатьох з Лівиці нині заскочує дилема — спрямувати свої сили на чергове посилення суверенітету держави-нації як захисного бар’єру на шляху контролю з боку іноземного та глобального капіталу, чи кинути їх на втілення альтернатив сучасної форми глобалізації, що вже охопила світ, позбавлених національних складників. Що Ви думаєте з цього приводу?

Говард Зінн: Я вважаю себе анархістом, а згідно з анархістськими принципами держава-нація є перешкодою для становлення дійсно гуманної глобалізації. В певному сенсі рух до глобалізації, під час якого капіталісти намагаються здолати кордони національної держави, створює певні можливості ігнорувати такі перешкоди і згуртовувати людей по всьому світові, перекидати містки над національним вододілом задля опору глобалізації капіталу, створення народної глобалізації, протиставленої традиційному змісту цього поняття. Іншими словами, (слід) використовувати глобалізацію — з самим цим поняттям все в порядку — для того, щоб оминути національні кордони відмежування і, звісно, не допускати контролю корпорацій над економічними рішеннями, що стосуються усіх людей планети.

http://livasprava.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1540&Itemid=1

Подарок правым

Декабрь 11, 2009
Почти сто лет назад американские анархо-синдикалисты, обиделись на клевету буржуазной прессы и взорвали редакцию «Лос-Анджелес таймс», в результате чего погибло несколько десятков человек. Итогом этого стало то, что анархо-движение на Западном побережье приказало долго жить, а профсоюзы получили дюжину ножей в спину, как душители «свободы слова» и «левая накипь». «Процесс братьев Макнамара» (так звали подрывников) еще несколько десятилетний икался американскому рабочему движению.

НАШИ в арафатках

Какой бы банальностью это не звучало, но история действительно повторяется, причем, как водится, в виде действа не столь трагичного. Таким «повтором» стала атака неизвестных на редакцию «Комсомольской правды». Поводом для демарша (который свелся к побитым стеклам и дымовым шашкам) стал ряд оскорбительных для антифашистов публикаций в «КП». Не секрет что в этом желтом издании работают, по меньшей мере, два журналиста, известных своими ультраправыми взглядами. Целью же своей атаки неизвестные провозгласили «привлечь внимание общества, и прежде всего самих журналистов, к действиям руководства «Комсомольской правды». Акция удалась, внимание привлекли. Но нужно ли такое внимание антифашистам?

До этого дня такими рейдами на редакции газет славилась только одна группа политизированной молодежи и это даже не неонацисты. Это движение НАШИ. Им было плевать, что о них напишут и расскажут по телевизору, потому что те, кого слушает большинство россиян, напишут то, что нужно, а мнение маргиналов никому не интересно. НАШИ ни к чему не «привлекали внимание», они откровенно запугивали, и у них это получалось (наличие административного ресурса за спиной путинюгенда ни для кого не было секретом). Однако антифашисты – это не пропутинское движение, это группка радикальной молодежи, про которую можно написать что угодно, вытереть ноги и облить грязью. А уж если они сами дают для этого повод – тем лучше.

http://livasprava.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1535&Itemid=1

Заява Незалежної студентської профспілки «Пряма дія»

Декабрь 10, 2009

Заява Незалежної студентської профспілки «Пряма дія»

В середу 9 грудня в Червоному корпусі КНУ ім. Шевченка мав відбутись показ фільму «Хвіст махає собакою». Це вже третій фільм, що демонструється у кіноклубі «26 кадр». Перегляд соціально-критичного кіно вже ставав хорошою студентською традицією. Втім, на цей раз адміністрація факультету зробила все, щоб зірвати показ фільму.
Спершу кіноклуб, організований студентською профспілкою «Пряма дія» і науковим товариством філософського факультету не викликав жодних заперечень. Деканат радо надавав приміщення і техніку. І щоразу кінопоказ збирав повну аудиторію людей, а фільми викликали жваве обговорення.

Але дуже скоро адміністрація стала вбачати у показі критичних фільмів певну небезпеку й для себе. Мало чого, раптом завтра об’єктом критика стануть саме вони. За ініціативи проректора Володимира Шевченка на організаторів кіноклубу почав чинитися тиск.

Деканат факультету поставив вимогу прибрати з афіш будь-яку згадку про профспілку «Пряма дія». Мовляв, їхні вимоги про демократизацію навчального процесу не співпадають із засадами університету. І взагалі, «вони анархісти». Більше того, заступник декана філософського факультету пан Руденко побажав власноруч цензурувати відбір фільмів для кіноклубу.

За кілька годин до показу організаторів повідомили, що ніякого кіноклубу взагалі не буде. Причина: фільми не наукові, філософських питань не підіймають. В ході довгої розмови із паном Руденком студентам доводилось пояснювати, що демонстровані фільми далеко не прокатні, а філософія не обмежується академічною сферою. Врешті решт студенти самі вправі вибирати, що їм дивитись, а факультет мав би тільки сприяти таким ініціативам.

Тим часом в аудиторії вже зібрались глядачі. Загалом понад три десятка студентів – не на кожен сеанс в кінотеатрі приходить стільки людей. Проте фільму в цей день вони так і не побачили. Заступник декана все ж був змушений дозволити провести показ: «Можете взяти проектор в 305 аудиторії. Скажіть, я дозволив». Та на цей час 305 аудиторія була вже зачинена і поставлена на сигналізацію.

В черговий раз активісти профспілки та звичайні студенти зіткнулися із ганебними проявами цензури та бюрократизму на факультеті. Адміністрація відверто тисне на низові студентські ініціативи. Якщо це і є філософія Університету Шевченка, то ми проти такої філософії.

Ми зробимо все, щоб наступного разу нам вдалося провести кінопоказ, уникнувши тиску з боку адміністрації.
«Пряма дія»

http://livasprava.info/

Блоги сайта «Ліва Справа»

Декабрь 9, 2009

http://lavasprava.blogspot.com/

https://livasprava.wordpress.com/

http://www.liveinternet.ru/users/livasprava

http://livasprava.blog.ru/

http://livasprava.ya.ru

http://livasprava.livejournal.com/

О глобальном потеплении, локальных драках и неотвратимом будущем.

Декабрь 8, 2009

Русские хакеры «доказали», что «глобальное потепление» миф, опубликовав конфиденциальные данные  и перписку британских метеорологов, а альтерглобалисты в Швейцарии не верят и пытаются в знак протеста против угрозы климатических изменений сжечь банк да сорвать собрание ВТО. Приблизительно такая картинка предстает нашему взору после просмотра ленты новостей.  Она далека от истины, как и любой поверхностный взгляд на вещи.

Вопреки радостным критикам «скептиков» опубликованная переписка не имеет никакой доказательной силы. Тот факт что температуры несколько лет не растут, доказывает только отсутствие роста температур… но не отсутствие этого самого «парникового эффекта».

http://livasprava.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1502&Itemid=1

Очаровательные формы народовластия и пленительная аура демократии

Декабрь 7, 2009

Демократия не всегда защищает свободу, гуманность и справедливость.  Яркий пример тому – результаты проведенного 29 ноября сего года референдума, инициированного ультраправой Швейцарской народной партией (ШНП). На суд швейцарцев был поставлен вопрос о необходимости  противодействия постепенной «исламизации» страны. Для этого, по мнению инициаторов референдума, следует запретить возведение новых минаретов.

Более половины избирателей, принявших участие в референдуме (57,5%) поддержали предложение ультраправых. Таким образом, формально абсолютно демократическим путем было принято решение, которое не назовешь иначе как религиозной дискриминацией. Тем не менее, очарование демократичностью формы принятия решения не минуло даже некоторых людей, придерживающихся левых, либертарных и антифашистских политических взглядов.

На самом деле. Аура «нейтральности», «толерантности», «гуманности» Швейцарии разрушена самым «изощренно демократическим» образом. Но стоит ли жалеть об этой ауре? Насколько этот позитивный стереотип альпийской федерации реально обоснован?

http://livasprava.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1503&Itemid=1

Боротьба з іміграцією і боротьба з майбутнім.

Декабрь 7, 2009

Час ставить все на свої місця. Пік розмов про економічну кризу минув разом з клаксонами під Верховною Радою, дострокові вибори так і не відбулися, а чергові президентські не за горами. Капіталізм наче вижив, світового колапсу не стало. Тому політикум знов почав займатися своїми звичайними справами: хто грипом, а хто педофілією. А ультраправі, які непогано „піднялися” на нещодавніх місцевих виборах, заспівати стару пісню. Мабуть подумали, що соціальні проблеми вже не актуальні, знову настав час національних. Треба трошки (на скільки дозволять фінансові можливості) поборотися за ядерний статус, традиційні цінності, моральність і, що найважливіше, проти нелегальної еміграції. Певно партійні політтехнологи “Свободи” вважають що ця тема збільшить підтримку партії серед “маленьких українців”.

Тема ця не є нагальною для України, але неадекватна політика у цьому питанні у майбутньому може призвести до справжньої соціальної катастрофи. Націоналісти закликають розірвати угоду з ЄС про реадмісію осіб (ратифіковано Законом N 116-VI ( 116-17 ) від 15.01.2008) і проводять в різних містах України марші. Для цього вони навіть звернулися за підтримкою свого давнього симпатизанта лідера Національного фронту Францію Жана-Марі Ле Пена.

http://livasprava.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1507&Itemid=1

Hello world!

Декабрь 7, 2009

Welcome to WordPress.com. This is your first post. Edit or delete it and start blogging!